Морські свинки вельми плідні і з часом кількість народженого потомства може значно зрости. Крім того, статевозрілі самки видають характерний запах. Тому краще заводити самця. Самці більш охайні і, як правило, добродушніші і спокійніші самок. У період, коли самка чекає потомство, вона агресивно ставиться до самця. Можуть навіть бути смертельні наслідки. Тому рекомендується тримати самку і самця окремо в період вагітності самки.

Підбір пар для розведення залежить від мети, яку ви переслідуєте. Якщо ви хочете з'єднати пару незнайомих звірків, краще це зробити в незнайомій для обох клітці, щоб ніхто не відчував себе в ній господарем. Вгадати колір забарвлення майбутніх дитинчат важко.
Перед пологами слід годувати самку м'ясними продуктами, круто звареним яйцем. Необхідно давати їй молоко. Крім того, в оселі свинки постійно повинна знаходитися свіжа вода.
У перший тиждень після народження не слід брати малечу на руки. У самки прокидається інстинкт самозбереження і, відчувши у своїх дитинчат чужий запах, вона може з'їсти їх. Також самка з'їдає хворих, ослаблих дитинчат.
Морська свинка досягає статевої зрілості у 2-3-місячному віці, розмножуючись круглий рік. Для розмноження краще використовувати морських свинок 9-10-місячного віку. На вигляд тварина повинна бути бадьорою, з гладкою блискучою шерстю, середньої вгодованості. Статевий цикл повторюється регулярно через 15-17 днів, зупиняючись в зимові місяці.

Вагітність триває 60-70 днів. У посліді зазвичай буває від двох до чотирьох дитинчат. Вони народжуються зрячими, активними, покритими шерстю, мають всі зуби. Вже через 3-4 дні починають їсти самі, але в материнському молоці потребують ще два-три тижні.
При появі на світ морська свинка важить до 70 г, до двомісячного віку вага її становить 300-400 г. Середня вага дорослої свинки становить 600-700 г, але бувають випадки збільшення цієї ваги до 900-1000 м.

Невдачі при розведенні. Під час пологів і в період вигодовування звірятками потомства нерідкі непередбачені випадки загибелі молодняка. Дуже часто молоді самки відмовляються годувати або неохоче годують своїх дитинчат. У таких випадках оглядають молочні залози, і якщо самка виявляється здоровою і у неї є молоко, то рекомендується залишити її при виводку, а щоб малюки не загинули від нестачі їжі, їх потрібно підгодовувати молоком через соску протягом декількох днів. Якщо самка за цей час звикне годувати своїх дитинчат, штучну підгодівлю можна припинити.
Якщо ж молочна залоза не виділяє молока або самка наполегливо відмовляється годувати потомство, то її бракують, а дитинчат підкладають іншій самиці (не обов'язково того ж виду), у якої невеликий виводок, і вона годує його справно. Якщо ж придатної для цього самки немає, то дитинчат вигодовують молоком штучно, через соску.

Випадки народження мертвих дитинчат у здорових самок вкрай рідкісні. Вони бувають при неправильному, неповноцінному харчуванні, внаслідок нестачі вітамінів і мікроелементів, а також при деяких інфекціях.

З мертвонародженими легко сплутати дитинчат, які народилися нормальними, але загинули відразу в силу якихось причин, наприклад через те, що мати їх не прийняла, а це трапляється не тільки при перших пологах в неволі самок, але і у диких , спійманих вагітними. У першому випадку причиною служить недостатній розвиток материнського інстинкту, у другому - відсутність молока в результаті стресу. Часто буває, що молода самка, знищивши перший виводок, успішно виховує наступні.

Дитинчата можуть загинути і в тому випадку, якщо самка дуже тривожиться за свій виводок і безперервно тягає малюків по клітці в пошуках найбільш безпечного притулку. Явище це часто зустрічається при розведенні диких тварин.
Випадки загибелі самок під час пологів при правильному їх догляді надзвичайно рідкісні.