Священна Бірма. Історія у цієї породи заплутана, хоча друга назва священний кіт Бірми - ніби вказує, що вона прийшла зі Сходу. Ці коти, за легендою, містилися в храмі Лао Цун, де знаходилося зображення золотої богині. Один з котів, Сінгх, особливо прив'язався до настоятеля храму Ман-Ха. 

 Сотні років тому під час нальоту на храм Ман-Ха був убитий при молитві. Коли він лежав мертвий, до чого підійшов кіт Сінгх і доторкнувся до нього, після чого він раптом змінився до невпізнання. Його жовті очі стали блакитними, як у богині, а шерсть придбала золотистий відтінок. Морда, хвіст і ноги стали коричневими. Але самі лапи, що торкнулися священика, придбали білі панчішки, що символізувало чесноту. 

 Чудові метаморфози вселили мужність  в священиків, і ті відбили напад на храм. Коли вони зібралися, щоб вибрати наступника Ман-Ха, то були уражені, побачивши, що всі коти в храмі зазнали такі ж змінуи як Сінгх. Коли коти оточили одного зі священиків на ім'я Лайоа, інші сприйняли це як знак божественного вибору, і Лайоа став настоятелем храму. 

На початку XX століття на храм знову напали, але в цей раз напад було відбито за допомогою двох європейців - мсьє Пейра і майора Рассела. На знак вдячності священнослужителі відправили двох із своїх котів у Францію в подарунок цим людям. Кіт під час подорожі помер, але кішка вижила і принесла кошенят. Вони, кажуть, і поклали початок бірманської породи в Європі. 

Священна Бірма була вперше офіційно визнана у Франції в 1925 році, але імовірно тільки два представника європейської гілки вижили після другої світової війни. Трохи згодом ці кішки Бірма привернули увагу британських відвідувачів французьких виставок кішок, і кілька тварин згодом імпортували. Двох кошенят отримала в 1960 році американська ентузіастка розведення міс Грісволд. В 1967 році порода була ознаки в США. Сьогодні кішки ці визнані по обидві сторони Атлантики. Стандарт кішки Бірма однаковий для всіх клубів. Бірманські напівдовгошерсті кішки мають витягнуте тіло і вузьку морду. Бежева або золотиста шерсть на тілі контрастує з темнішими маскою, вухами, головою і хвостом. Подушечки передніх лап білі, а задні - з білими "рукавичками" і білою стрілкою на задній частині ніг. Голова в неї абсолютно кругла і широка, з товстими щоками і "римським" носом. Очі округлі, слегка розкосі, синього кольору. Вуха закруглені, середніх розмірів, ноги середньої довжини, лапи великі і круглі. 

Бірма буває чотирьох колірних варіацій: сип-пойнт (блідо-бежевий золотистий колір з блакитними плямами); блю-пойнт (блакитно-білий колір з сіро-блакитними плямами); чоколат-пойнт ("слонова кістка" з плямами кольору молочного шоколаду); пайлак-пойнт (білий колір з рожево-сірими плямами).

Представники бірманської породи зазвичай менш темпераментні, ніж схожі на них "балінези", і тому більш популярні як домашні тварини та учасники виставок. Їх шовковиста шерсть добре, піддається щоденному відходу.

 Деякі фахівці не без підстав вважають, що Бірма насправді була виведена з відібраних представників напівдовгошерстих кішок, схрещених із сіамськими. 

Корм для питомцев Brit Чешский производитель Brit сухой корм купить предлагает владельцам кошек и соб...	Екзема у кішки: що за недуга і як з нею боротися Однією з важко виліковних шкірних хвороб у домашніх тварин є ...
Какие витамины нужны кошкам и собакам: правила по сохранению Правильное питание для домашних животных — залог сохранения их здоровья, пре...	Чим не можна годувати вашу кішку? Основа здоров'я вихованця - правильно підібраний раціон. І в будь-якій ...

Додати коментар

Ім'я

Оновити

Інтернет-журнал про тварин