Якщо ви придбали шиншилу, не розраховуйте на негайну вселенську любов і довіру з її боку. Тварині, що потрапила в нове оточення, потрібен час на адаптацію до нового місця проживання і родини. Це може зайняти трошки більший проміжок часу, ніж ви розраховуєте.
При спілкуванні з шиншилою пам'ятайте - вони розуміють інтонації, їх лякають різкі рухи та голосні звуки. Не знаючи толком своєї клітки і не звикнувши до неї, вони можуть травмуватися до полки, впасти з них, якщо їх налякати.

Якщо у вас є можливість влаштовувати своєму вихованцеві прогулянки (для цього необхідно безпечний простір: ел.проводка, квіти, газети, пакети, двері, ємності з водою - все повинно бути прибране і закрито), то вони повинні бути під вашим невсипущим контролем, ви помітите, що поступово шиншила почне проявляти інтерес не тільки до ваших шпалерів і плінтусів, але до вашої персони теж. Шиншили дуже цікаві істоти і при близькій взаємодії швидше звикають до нових господарів (більш того, шиншили розрізняють їх).  Гранулят і сіно можна давати з рук, шиншили не повинні боятися ваших рук. Але не тіште себе надією, що в зимовий вечір біля каміна, шиншила буде ніжитися у вас на колінах. Їм набагато цікавіше бігати й стрибати, тим більше коли навколо все стільки цікавого! Особливий інтерес шиншила може проявити до вас під час прибирання її клітки. Так само прискорити звикання вам допоможуть плоди шипшини, кракаде та люцернові колечка, сушені яблука (я наводжу список цих ласощів суто на свій розсуд, тому як я особисто взагалі не є прихильницею такого методу і вони не можуть нашкодити звіру (в розумних кількостях! !!)). Потрібно пам'ятати, мало того, що велика кількість вкусняшок шкодить тваринкам і порушує їх звичний раціон, так що між ступенем довіри до вас звіра і кількістю ласощів немає ніякого зв'язку.

Важливо розуміти, що є шиншили, які люблять сидіти на руках, прям з дитинства, береш її на руки, а у неї аж очі від радості світитися починають, прям несеться при вигляді тебе і чекає. А є шиншили, яким це не дуже треба, вони можуть потерпіти якийсь час, ніби як ласку роблять, а потім починають вередувати, а є хто терпіти навіть і не збирається. Це скоріше характер, можна вплинути на це трохи спілкуванням, але головне звіра не "гвалтувати". Можна з дитинства вигодовувати малюка в ручну, він може вирости у вас на руках, але все одно характер візьме своє. Любіть вашу шиншилу з її вродженим характером У якийсь момент вам може здатися, що ваш улюбленець на вас не звертає уваги, що він до вас досі не звик. Тут важливу роль відіграє терпіння, продовжуйте розмовляти з ним і привчати до рук.  І все у вас вийде.